Літературні герої та їх цитати

1 з 20: Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинность ісправлять.

Перевірити

2 з 20: Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути.

Перевірити

3 з 20: Знайся кінь з конем, а віл з волом.

Перевірити

4 з 20: Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного.

Перевірити

5 з 20: Не хотіла-с іти на цу Канаду, то підемо світами і розвіемоси на старість, як лист по полі. Бог знає, як з нами буде...

Перевірити

6 з 20: Зло­жити до купи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під од­ну булаву! Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна.

Перевірити

7 з 20: У мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум'ям дише…

Перевірити

8 з 20: Бог дасть, дочку пристрою, тоді заживу настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать.

Перевірити

9 з 20: Оце недавно, серденько моє, просили мене готувать обід аж у Дешки: у священика були хрестини. Господи милосердний! Наїхало гостей повнісінькі хати, а я на всіх настачила.

Перевірити

10 з 20: Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе? Краще жить на свiтi щасливим мужиком, нiж нещасним паном, - це всяке зна!..

Перевірити

11 з 20: Мій фах вибагливий, і жадає зараз для себе нестісненої волі. А що я привикла віддавати музиці самі необмежене свобідні почування, то тут мішав би мою душу вічний неспокій і підозріння, що розстроюю іншим нерви і впливаю погано на моє окруження ...

Перевірити

12 з 20: На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками згуків, покошланим шумом.

Перевірити

13 з 20: Ну, як-таки щоб воля - та пропала? Се так колись і вітер пропаде!

Перевірити

14 з 20: Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.

Перевірити

15 з 20: ... воістину моя мати — втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна.

Перевірити

16 з 20: Побачу ото неправильно писану афішу, вивіску або таблицю — і досади тобі на цілий день. А які жахливі афіші трапляються, як перекручують українську мову...

Перевірити

17 з 20: Щоб наші людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі.

Перевірити

18 з 20: Людина – натура творча. Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити. Тоді людина працюватиме так, як співає.

Перевірити

19 з 20: Я сама, синку, довго не могла звикнути, не по-нашому це. Але ж це ми тільки тут так. А як жили в селі... Тепер це містечко, Києвом зветься... Так там, та й у всіх наших селах тутешніх, хати білені зокола, як на Україні.

Перевірити

20 з 20: А шворку я петлею за руку запетлював. Як смиконув він зразу, якби був я не вхопився за човен, лазили б ото по мені раки.

Перевірити