Переглядів 273
Ольга Осадча
Чи вміємо ми цінувати те, що посилає нам життя, гідно приймати удари долі, не впадати у відчай, а спробувати відчути радість від кожного прожитого дня? Ствердно на це запитання змогла б відповісти маленька дівчинка Поліанна — героїня роману Елеанор Портер. Навіть залишившись наодинці з таким неласкавим до неї світом, вона випромінює оптимізм і позитивні емоції, протистоїть цьому світові своїм добрим, щирим серцем та радісним духом.
Батько навчив Поліанну грі ′′в радість′′, суть якої полягала в тому, щоб радіти життю, незважаючи ні на що та всупереч будь-яким життєвим негараздам. Адже привід для радості можна знайти завжди, якщо цього дуже хочеш, а щоб бути щасливим, і привід не потрібен – просто будь щасливим.Дівчинка навчила жителів містечка радіти життю, помічати прекрасне навколо, співчувати й не бути байдужими, дарувати добро іншим. І цим вона завоювала любов та прихильність багатьох, хто її знав. Навіть серце тітки Поллі розтопила доброта Поліанни, бо люди повинні дарувати одне одному любов.
Самотня дитина, якій так потрібна любов оточуючих, йде до людей, щоб дарувати їм радість, а після аварії багато жителів містечка йдуть до Поліанни, щоб дати їй цю любов.
В одному зі своїх листів Е.Портер писала:′′У кожної людини повинне бути попереду щось таке, що дає їй снагу жити. Ми всі повинні знайти свій сенс життя – великий він чи малий.Окрім того, кожен несе в собі добре світло, треба тільки вміти відкрити свою душу і подарувати це світло людям... ′′Поліанна несла в собі це світло, що освітило життя маленького містечка Белдінгсвілля.
Запрошуємо пройти тест за цим твором та перевірити, чи уважно ви читали книгу.
Щоб мати можливість зберегти свій результат й порівняти його з оцінками інших відвідувачів сайту, вам потрібно авторизуватись.
Додайте коментар
