Проходжень 34

Автор статті та тесту
Ольга Осадча
avtor

 

  За однією з легенд, в прадавні часи в невеличкому данському містечку жив поганський бог Один, на його честь згодом і назвали містечко – Оденсе. Та всесвітню славу йому приніс зовсім не бог, а великий казкар Ганс Крістіан Андерсен. «Поміж Північним і Балтійським морями знаходиться старе лебедине гніздо, і зветься воно Данія, в ньому народжувалися і народжуються лебеді, імена яких ніколи не вмруть» - так писав про свою батьківщину казкар.

  Шлях Андерсена до народної любові й шани був довгим і тернистим – від хлопчика з бідної родини до відомого у всьому світі письменника. Його доля дуже схожа на долю героя його казки ″Гидке каченя″. Адже гидке сіреньке каченя, яке висміювали й зневажали всі, перетворилось на прекрасного білого лебедя, яким всі захоплювались. Так і казкар, пройшовши через приниження, страждання, зневагу й образи, досяг нечуваної популярності й визнання, тобто став «прекрасним лебедем данської землі».

В квітучій Данії, де народився я,

Бере мій світ своє начало.

Там данською пісні мені співала,

Казки шептала матінка моя.

  Малий Андерсен вірив у диво, був впевнений, що він належить до королівського роду, і рано чи пізно це стане відомо всім. А поки що він розповідав своїм однокласникам вигадані, неймовірні історії про своє життя. І коли у 14 років Ганс подався підкоряти Копенгаген, дива в яке так вірив хлопчик, не сталося. Бо, на жаль, в житті немає добрих чарівників, які б легким помахом чарівної палички перетворили жебрака на принца. Усе набагато складніше… І хоча життя письменника було зовсім не схоже на казку, все ж свою автобіографію він назвав «Казки мого життя».

  Можливо, тому що в дитинстві Андерсен не мав друзів, терпів знущання та приниження від однолітків та вчителів, та й у дорослому віці почувався досить самотнім, його казки не досить оптимістичні, а своїх героїв він проводить через складні та тяжкі випробування, в багатьох казках фінал нещасливий або ж трагічний. Навіть його улюблена казка «Русалонька» має сумний кінець. В Копенгагені є пам’ятник героїні цієї казки. Русалонька сидить на березі моря і, вдивляючись в морську далечінь, виглядає свого принца, своє щастя.

  А чи був щасливим сам письменник? Мабуть, не зовсім. У нього була слава, але не було ні домівки, ні друзів, ні коханої, ні сім’ї – всього, що таке важливе для кожної людини. Але сам письменник любив повторювати: ″Я приношу користь світові, а в цьому і є сенс мого життя″. І ще хочеться додати, що Г.К.Андерсен справді був королем – Королем Казки, чий трон до сьогодні залишається незайнятим…

  Пам’ятники та музеї – це вічна данина видатним творцям і великим людям, геніям цього світу. В столиці Данії Копенгагені в Королівському саду стоїть пам’ятник Андерсену, а в його рідному Оденсе є будиночок казкаря і сад, де можна побачити пам’ятник письменнику і скульптуру «Дикі лебеді», музей Андерсена.

  А раз на два роки 2 квітня, в день народження казкаря, високоповажна Міжнародна Рада з книг для дітей і юнацтва проголошує чергового лауреата Золотої медалі Ганса Крістіана Андерсена. Цю нагороду називають ще Малою Нобелівською премією, а серед нагороджених нею є й український дитячий письменник Всеволод Нестайко.

  Кожен прочитаний твір залишає в душі читача не тільки спогади про героїв та їх пригоди. Він допомагає зрозуміти якісь таємниці буття, робить нас мудрішими, вчить замислюватись над вчинками та їх наслідками. Казка Г.К.Андерсена «Снігова королева» теж дуже повчальна.

  Маленька дівчинка з великим, добрим, люблячим серцем перемогла могутню Снігову королеву, здолала зло і чари, щоб визволити свого названого брата Кая. В житті багато труднощів, не всі їх витримують: одні відступають і здаються під їх тиском, а інші борються, долають перешкоди й негаразди й перемагають у цій боротьбі, як маленька Герда. Добре, що є такі друзі, які у скрутну хвилину готові прийти на допомогу. Бо відчуття душевного тепла, яке йде до тебе від інших, зігріває навіть крижане серце і зболілу душу. Снігова королева могутня і сильна, але їй ніколи не здолати дівчинку, бо сила Герди – в її доброті, мужності, вірі в себе, вмінні долати будь-які перешкоди, а головне – в її вірності. У казці перемогло добро. Андерсен, який сам пережив різні випробування долі, бідність і нещастя, дружбу і зраду, кохання і розчарування, прагнув пробуджувати добро в людських душах з допомогою своїх творів.

 Запрошую вас пригадати цю чудову казку.

   Щоб мати можливість зберегти свій результат й порівняти його з оцінками інших відвідувачів сайту, вам потрібно авторизуватись.

Додайте коментар