Проходжень 86

Автор статті та тесту

Наталя Богач

avtor

  Зародки мистецтва модернізму з’явились в кінці 19-го століття. Однак, формувалась ця художня система протягом першої половини 20-го століття. На його ідейну основу особливо впливає Перша світова війна, глибока духовна криза у всіх сферах життя людей. Цінності, ідеали попередніх епох виявились нездатними протистояти людській агресії, руйнації та декадансу. Стара філософія не давала потрібних відповідей на нові події, виклики часу. Необхідні були революційні ідеї, як відповідь на нові революційні питання, події. Саме в цей час люди знайомляться з поглядами З.Фройда, Карла Г.Юнга, песимістичною філософією А. Шопенгауера, ідеєю “надлюдини” Ф.Ніцше, екзистенціалізмом Жана П.Сартра, і багато інших, чия творчість стала постійним супутником тогочасних художників і мистецтва загалом.

  Класичні засоби, манери говорити з цим світом, впливати на нього стали недієвими. Художники вдаються до нетрадиційних, десь шокуючих, десь бунтівних форм вираження своєї творчості. Однією з таких течій модернізму був Кубізм. Його засновником і найвидатнішим представником є Пабло Пікассо.

  В житті Пабло Пікассо було все: бідність і гроші, любов і розчарування з нею пов’язані, дружба і втрати. Він справлявся з проблемами так, як міг, можливо, йому допомагало мистецтво. Недавно, готуючись до написання цієї статті, прочитала дуже негативні відгуки про творчість Пікассо. Я не адвокат, не суддя і не обвинувачення. Просто хочу висловити свою думку.

  Художники, поети, якщо вони справді є такими, є совістю суспільства. Пікассо, як і представників інших течій модернізму, найбільше звинувачують у потворності, незрозумілості. Потворне... Іноді справді так, але якщо вони таке зображають - на це є свої причини. Це може свідчити про наявність цієї потворності в житті країни, окремої людини, чи групи людей певного часу. Мистецтво, крім багатьох інших рис, має і лікувальні властивості. Тож, зобразивши потворне, визнавши певну проблему прийде і зцілення. І якщо глядачі помітили це, не залишились байдужими, задіяли свій розум, спромоглися на рефлексію, аналіз, напевне, художник досягнув мети.

  Заперечувати існування потворного - те ж саме, що заперечувати наявність зла і закони існування всесвіту. Це потрібно так і зображати. Жахи війни - є жахами війни, і в цьому немає нічого прекрасного. Весь світ побудований на існуванні протилежностей (діалектика Гегеля). Тому через потворне може лежати шлях до прекрасного. Через гірке пізнається солодке. В мистецтві, як і в житті, не все таке, яким здається на перший погляд.

  Художник - це не статичний, ідеальний, роботизований механізм. Він живе, змінюється. На нього впливають його рідні, близькі, соціум в якому він живе. Очевидно, він здатен на помилки й робить їх як кожна людина. Головне - зробити правильні висновки. В будь-якому разі давайте скористаємось тими можливостями, які дає нам творчість.

   Щоб мати можливість зберегти свій результат й порівняти його з оцінками інших відвідувачів сайту, вам потрібно авторизуватись.

Додайте коментар