Переглядів 1684
Наталя Богач
Індійська міфологія є складовою суспільного порядку. Вона інтегрована в суспільство. Тут гармонійно поєднуються світське і релігійне. Кастовий, варновий устрій, який хоч і офіційно визнаний незаконним, подекуди зберігається до сьогодні. Життя регулюється саме за нормами цього укладу. Своїм початком кастовий устрій сягає міфу про істоту Пурушу з якої боги створили інших людей. Згідно з міфом Пурушу розчленували. З його частин утворилися певні соціальні прошарки. Кожному прошарку відповідав певний колір. З його рота виникли Брахмани – жерці – білий колір. З рук кшатрії – воїни – червоний колір. З ніг вайш’ї – ремісники - жовтий. Та зі ступнів – шудри – слуги – чорний колір. Таким чином встановився суспільний порядок.
Найдавнішим джерелом індійської міфології є веди. Священні книги. Вони складаються з окремих книг. Кожна з них містить певну інформацію про богів. Рігведа - гімни які прославляють богів. Яджурведа – види жертвоприношень для досягнень бажаного. Жертвопринесення не криваві, а духовні. Атхарваведа – знання про заклинання. Самаведа - хвалебні пісні. Епічні поеми Рамаяна і Махабхарата. Існує приказка : “чого немає в “Махабхараті”, того немає і в самій Індії”. Книги які дають відповіді на всі питання важливі для індуїста. Як покращити карму, звільнитись від сансари (коло перевтілень), досягнути нірвани, форми медитації. Це зовсім інша парадигма мислення, цінностей. Філософія життя протилежна західному, європейському сприйняттю.
Індійська міфологія дуже жива, яскрава життєрадісна. Атмосфера нам прекрасно знайома зі славнозвісних індійських фільмів, в яких захоплюєшся різноманітністю фарб, звуків, танців.
Щоб мати можливість зберегти свій результат й порівняти його з оцінками інших відвідувачів сайту, вам потрібно авторизуватись.
Додайте коментар