Вікторина 'Кельтська міфологія'

  В сучасному сприйнятті територія кельтів - це Британські острови та Ірландія. Проте, так було не завжди. Кельти були войовничими племенами, одвічними ворогами римлян. Заселяли території Франції, Німеччини, Чехії, Іспанії, північної Італії. На даний момент є багато археологічних пам’яток які доводять, що кельти заселяли території сучасної Західної України. Карпати й Галичина є своєрідною прабатьківщиною кельтів. Існує версія, згідно з якою назва Галичини походить від слова “галли”. Так римляни називали кельтів. Також у слов’янській і кельтській міфології є чимало спільних рис, що викликає чималий інтерес у науковців і просто любителів. Однак, це окрема тема.

  Серед джерел кельтської міфології виділяють писемні джерела та археологічні пам’ятки. В основному, про кельтів писали такі античні автори: історик Діодор Сицилійський, римський поет Лукан, грецький історик Полібій, історик та географ Страбон (“Географія”), римський політичний діяч Юлій Цезар (“Записки про Галльську війну”). Також про цей народ розповідається в ірландських та британських сагах, пам’ятці ірландської літератури “Викрадення бика з Куальнге”, “Битва дерев”. Серед археологічних знахідок найбільш відомі мегалітичні культові споруди Нью-Грейндж в Ірландії та Стоунхендж у Великобританії. Багато праць про кельтів надають сучасні дослідники Теренс Пауелл, Джон Маккалох, Н.Махортих, К.Гальцева, Джон Хайвуд, Чарльз Сквайр та інші.

  В кельтській міфології не було такої чіткої структури, родоводу богів, як в греків та римлян. В релігії галлів існувала віра в племінних та родових богів, тріади, міфологічні об’єднання. Існували чоловічі та жіночі тріади. Наприклад, тріада ремісників: Гоібніу – Кредне – Лухта. Жіноча тріада покровительки битв і воїнів: Морріган – Бадб – Нейман. До міфологічних об’єднань належать так звані божественні сім’ї: Діти богині Дану. Особливу роль виконували культи тварин і рослин. Серед таких культ бика і свині. Деякі з них еволюціонували (культ ведмедя) і дали свої імена героям. Є версія, що ім’я Артур походить від слова ведмідь. Культ коня пізніше починає займати богиня Епона.

  Дерева кельтами сприймались як цілком самостійні створіння наділені магічними й сакральними властивостями. Особливе місце посідає дуб – символ життя і росту, міцності й витривалості. Тис символізував переміщення до інших світів. Яблуня – кохання і потойбіччя. Особливими властивостями наділялась омела, для друїдів – універсальний цілющий засіб. Звичайно, були присутні космологічні та космогонічні вірування.

  В сучасній культурі сліди кельтської міфології знайшли своє втілення у фільмах “Астерікс і Обелікс”, легендах і романах про Камелот, легендарного Артура і лицарів Круглого столу та Святий Грааль. Дуже популярними в сучасній культурі є персонажі ельфів. Геловін, або день всіх святих є саме кельтським святом. Як бачимо, світ набагато менший, і деякі речі є набагато ближчими, ніж можуть здаватися.